Карпаты 2009: Гуцульські казки
Написал Виталина   
15.10.2009

Картинка Картинка Картинка Картинка










Маршрут:

с. Манява – Манявський водоспад – Бухтівецький водоспад – с. Пасічна – г. Ясновець – г. Пасічанка – г. Підсмеречеч – полонина Лазок – р. Зелениця – Стоянка для туристів – р. Федоцил – стая Новобудова – перевал Столи – г. Плоска – г. Чорна Клива – г. Руська – г. Братківська – г. 1728,5 – г. Гропа – г. Дурня – г. Пантир – г. 1196,9 – перевал Легіонів – хр. Тавпіширка – г. Талпич – г. 1441,0 – ур. Пекло – полонина Рущина – г. Мала Сивуля – г. Велика Сивуля – р. Бистрик – ур. Лопушна – ур. Яла – ур. Різання – с. Осмолода – р. Молода – Мшанське болото – ур. Кругле – ур. Грехотливий – ур. Піскова – барак Гича – р. Гича – с. Свобода – оз. Синєвір


13.07 – День перший

Манявський водоспад – Бухтівецький водоспад – с. Пасічна
Пройшли – 20 (* 1,25 = 25) км, час – 6 год

О 8-15 вихід з табору. Зранку без хмар, сонячно. Від Манявського водоспаду йдемо не по рекомендованому маршруту, а понад р. Манявка до ур. Комарники. Пройшовши галявину в лісі, виходимо на дорогу. Повертаємо ліворуч, і вже скоро значно втрачаємо висоту. О 10-30 дорога виводить нас до хутору с. Манява – Бойки. З Бойків, взявши східний напрямок, спускаємося до річки. Перейшовши її в брід, набираємо втрачену вранці висоту. Напрям руху південно-східний, між двох річок. О 14-20 підйом завершується відкритою місцевістю. Робимо привал на обід. Тут проходе рекомендований маршрут з с. Манява до с. Букове. Далі йдемо цим маршрутом, і поступово спускаємося у село.

О 16-45 оглядаємо Бухтівецький водоспад, і йдемо вздовж р. Бухтовець у с. Пасічна. О 18-30 розбиваємо табір поблизу села на березі р. Бистриця Надвірнянська.

14.07 – День другий

с. Пасічна – г. Ясновець – г. Пасічанка – г. Підсмеречеч – полонина Лазок – р. Зелениця
Пройшли – 18 (* 1,25 = 22,5) км, час – 8 год

Згортаємо табір о 8-25. Асфальтованою дорогою йдемо селом до могили Софії Галечко. Оглядаємо її і починаємо досить крутий підйом на г. Ясновець (1041,0 м н.р.м), час - 10-40. Підйом продовжується на г. Пасічанка (1212,8 м н.р.м). Місцями тропа не явна, але маркери чіткі. Піднявшись на гору о 12-30, робимо привал на обід. Місце відкрите.

Далі йдемо в напрямку г. Підсмеречеч (1250,6 м н.р.м), початок руху о 14-00. Хоча на карті вершини через які треба проходити майже однакові за висотою, спостерігаємо значні перепади висот. Тропа маркована. Відстань долаємо приблизно за годину. На полонині під г. Підсмеречеч є джерело.

Від г. Підсмеречеч до полонини Лазок йдемо проїжджою ґрунтовою дорогою. Проходимо повз г. Аршечна. На полонині спостерігаємо нафтодобувні механізми, час 18-00. Тут губимо рекомендований маршрут до р. Зелениця. Знайшовши іншу дорогу, починаємо спуск. Дорога круто йде вниз, дуже кам’яниста. О 20-15 закінчуємо спуск поблизу моста через Зеленицю. Тут на галявині розбиваємо табір.

15.07 – День третій

р. Зелениця – Стоянка для туристів – р. Федоцил – стая Новобудова – перевал Столи – г. Плоска
Пройшли – 20 (* 1,25 = 25) км, час – 8 год

Вихід з табору о 8-40. Йдемо доброю проїжджою дорогою, проходимо стоянку для туристів. О 11-25 підходимо до Горганського заповідного лісництва. О 13-15 наша група робить привал на обід поблизу Новобудови.

Виходимо на маршрут о 14-30 і починаємо підйом на перевал Столи. Приблизно о 15-50 приходимо на місце. Тут у дерев’яному будинку живуть єгеря, є декілька джерел. Але ми продовжуємо маршрут до г. Плоска (1352,6 м н.р.м.). Зі Столів починається затяжний підйом на хребет. Почавши його о 16-20, виходимо на вершину близько 18-00. По хребту йдемо вздовж старої Чехословацько-Польської границі 19-20 року. Пограничні стовпчики зустрічаються досить часто, вказуючи вірний шлях. О 20-10 виходимо на відкриту місцевість поблизу г. Плоскої. Тут є декілька джерел, тому розбиваємо табір. Поблизу розташовані будівлі колиби.

16.07 – День четвертий

г. Плоска – г. Чорна Клива
Пройшли – 10 (* 1,25 = 12,5) км, час – 6 год

Виходимо з табору о 10-55. Рухаємося вздовж схилу траверсом у західному напрямку. Стежка трав’яниста, дуже слизька. Дійшовши до дерев’яного паркану, починаємо вздовж нього спускатися з г. Плоска. Саме тут проходе границя двох областей – Закарпатської та Івано-Франківської, та продовжується стара Чехословацько-Польська границя, вздовж якої ми йшли вчора. Знову трав’яниста стежка.

Спустившись з Плоскої, о 11-30, продовжуємо свій шлях хребтом у напрямку г. Чорна Клива (1719,5 м н.р.м). Стежка ґрунтова, присутні незначні перепади висот, часто зустрічаються пограничні стовпчики.

О 14-45 робимо привал на обід. Тепер попереду підйом на хребет до Чорної Кливи. Безпосередньо перед підйомом виходимо на невелику галявину до роздоріжжя. Вибираємо ліву стежку, відносно напряму руху (південний напрямок). Стежина досить круто піднімається вверх, й о 16-30 ми виходимо на місцевість повністю покриту ялівцем та стелюхом майже на вершині хребта. Виявилося, що ми вийшли на хребет перед г. Чорна Клива. Піднявшись ще трохи, виходимо на вершину хребта (17-10). Далі рухаємося у напрямку Чорної Кливи (переважний напрям північно-західний). Погода швидко погіршується, спостерігаємо дощ над Чорногірським хребтом. Обходимо вершину зліва, але негода змушує нас припинити рух і розбити табір. З місця стоянки добре видно найвищі вершини Карпат – Говерлу та Петрос. Неподалік (вперед за напрямом руху) знаходиться колиба, де можна придбати сир, та джерела.

17.07 – День п’ятий

г. Чорна Клива – г. Руська – г. Братківська – г. 1728,5
Пройшли – 8 (* 1,25 = 10) км, час – 6 год

Згортаємо табір о 9-25. Погода значно покращилася. Продовжуємо обходити г. Чорна Клива зліва. Виходимо на вершину хребта. Попереду густи зарості стелюха. Пересуваємося дуже повільно, місцями необхідно йти безпосередньо по гілкам. Інколи зустрічаємо пограничні стовпчики. О 13-00 виходимо на вершину 1612,2 м н.р.м. Тут стелюх вже не такий густий, частіше зустрічається ялівець та невеликі сосни.

Перед підйомом на г. Руська (1677,7 м н.р.м.) є місця для наметів та джерело. Підйом на гору не складний, навкруги зарості ялівця. Пройшовши г. Руську, о 14-00 робимо привал на обід. Погода знову погіршується.

Піднімаємося на г. Братківська (1788,1 м н.р.м), починається дощ з грозою. Йдемо під дощем шукаючи місце для стоянки. Перед висотою 1728,5 м н.р.м. у заростях стелюха та ялівця знаходимо кострище. Швидко розбиваємо табір, час 16-30. На правому склоні хребта є невелике джерело, але воно дуже слабке. Невдовзі дощ скінчівся.

18.07 – День шостий

г. 1728,5 – г. Гропа – г. Дурня – г. Пантир – г. 1196,9
Пройшли – 10 (* 1,25 = 12,5) км, час – 5 год

Вийшовши на маршрут о 9-10 швидко минаємо г. Гропа (1758,7 м н.р.м.), інде зустрічається стелюх. На підході до г. Дурня (1704,6 м н.р.м.) зустріли групу туристів, що рухалася нам на зустріч. Вони порадили обійти г. Дурня траверсом правим схилом, бо рекомендований маршрут проходить через вершину вкриту стелюхом. Скориставшись порадою, вже о 10-10 були на схилі під вершиною. Трав’яна стежка траверсом вивела нас на простору стоянку з джерелом. Відпочивши, продовжуємо шлях. Напрям руху з північно-західного змінюється на північний. Йдемо хребтом. О 12-00 привал на обід.

Починається спуск з хребта. Спочатку доволі крутий, а згодом більш пологий. Тропа ґрунтова, багато грязі.

О 13-45 починаємо легкий підйом у напрямку г. Пантир (1213,3). Стежка заходить в ліс, місцями багато грязі. Після 14-40 підйом стає крутішим, виходимо на вершину, позначену пограничним стовпчиком №1. Йдемо лісом ще близько години. З права від стежки починається невеликий сінокісний луг. Знайшовши на ньому два чудових джерела, вирішуємо розбити тут табір.

19.07 – День сьомий

г. 1196,9 – перевал Легіонів – хр. Тавпіширка – г. Талпич – г. 1441,0
Пройшли – 9 (* 1,25 = 11,25) км, час – 5 год

Зранку погода хмарна, туман. З виходом не поспішаємо. О 10-20 приймаємо рішення виходити незважаючи на погоду. Лісова стежка з незначними перепадами висот виводе нас на перевал Легіонів. Час – 11-35. Ми продовжуємо йти вздовж старої границі, й знаходимо тут стовпчик №6, раніше в лісі проходили повз стовпчик №4. Починаємо підніматися на висоту 1262,6 м н.р.м. Стежка йде лісом, присутнє синє маркування. О 12-20 проходимо стовпчик №8, й після незначного спуску починається крутий, місцями кам’янистий підйом на хр. Тавпіширка. О 13-10 робимо привал, відпочиваємо та обідаємо. Далі підйом стає настільки крутим, що стежка робить кілька витків серпантином. Перед самою вершиною хребта нас чекала невелика ділянка стелюха. Минувши її, виходимо на хребет поблизу пограничного стовпчика №10, час – 14-35. Тут сьогодні помічаємо останній маркер.

По хребту йдемо широкою кам’янистою дорогою, з обох боків – густі зарості стелюха. Через пів години починаємо спуск з хребта. Спуск досить крутий, під ногами – скально-осипна порода.

О 16-00 нескладний підйом на г. Талпич (1450,9 м н.р.м.) й спуск з неї. На стежці зустрічаються заболочені ділянки. Вийшовши на відкриту місцевість неподалік висоти 1441,0 м н.р.м. приблизно о 16-40, зважаючи на несприятливу погоду, вирішуємо розбивати табір. Неподалік від нас (справа внизу) знаходимо джерело й колибу. Знову купуємо у пастухів сир.

20.07 – День восьмий

г. 1441,0 – ур. Пекло – полонина Рущина – г. Мала Сивуля – г. Велика Сивуля – р. Бистрик – ур. Лопушна
Пройшли – 14 (* 1,25 = 17,5) км, час – 7 год

Сьогодні вирішили зробити ранній вихід. 745 – виходимо на маршрут. Широка лісова тропа з легким підйомом. Приблизно о 900 зустрічаємо дороговказ. Після нього тропа має зелене маркування.

О 9-50 виходимо до урвища Пекло. Тут ми зустрічаємо останій стовпчик №18. Далі стара границя йде у іншому напрямку. На галявині є дороговказ. По червоному маркуванню рухаємося в сторону г. Мала Сивуля (1818,5 м н.р.м.), напрям – північно-західний. Вийшли на полонину Рущина близько 10-50. Місце досить популярне, зустрічаємо декілька груп. На галявині велика кількість джерел. Далі вирішуємо йти траверсом вздовж Малої та Великої (1836,0 м н.р.м.) Сивуль. Маркери тут закінчуються. Тропа дуже кам’яниста, місцями крупно-осипна порода.

О 13-00 знаходимо спуск зі склонів Сивуль до старої вузькоколійки та р. Бистрик. Спочатку спуск крутий і йде серпантином. Несподівано стежка зникає, і тільки прив’язані до гілок шматки синього поліетилену не дають втратити вірний напрямок. З’явившись знову, тропа стає значно ширшою. О 13-40 виходимо на проїжджу дорогу і досить швидко спускаємося до самої річки. Вузкоколійки позначеної на карті ми не виявили. Хоча іноді можна зустріти підтвердження її існування у минулому. Обідаємо. Близько 16-30, по рівній дорозі, приходимо до моста через р. Лопушна у місці її впадання у р. Бистрик (урочище Лопушна). Поруч з мостом розташований будинок, неподалік якого ми і розбили табір.

Траверсна тропа вздовж Сивуль, з якої ми звернули, також виходить до цієї галявини. Але проходження нею ускладнено наявністю великої кількості стелюха та скально-осипним характером стежки.

21.07 – День дев’ятий

ур. Лопушна – ур. Яла – Різання – с. Осмолода – р. Молода – Мшанське болото
Пройшли – 12 (* 1,25 = 15) км, час – 7 год

Згортаємо табір і виходимо на маршрут о 9-35. Доброю ґрунтовою дорогою з легкою кам’яною підсипкою, о 10-15 виходимо в ур. Яла. Дорога під прямим кутом повертає у північному напрямку. Дороговказ – до с. Осмолода 6 км. По дорозі зустрічаємо маркери різних кольорів – спочатку чорні, потім сині і жовті.

Наступний привал біля Бистрицького лісництва о 1100. Зустрічаємо червоні і сині маркери.

Об 11-50 виходимо до моста через р Лімниця. Залишаються тільки сині маркери. Зупиняємося в урочищі Трикутник на березі р. Молода, перед с. Осмолода, час – 12-35. Реєструємося в Осмолодському АРП. В селі є два магазини, поповнюємо в них запас продуктів. Обідаємо.

Продовжуємо рух по маршруту о 15-30. Підмощеною дорогою виходимо до моста через р. Молода – 16-00. Зустрічаються чорні й жовті маркери. Після моста дорога асфальтована. О 16-40 проходимо повз Скіт Св. Андрія Первозваного. Поблизу Мшанського лісництва, на це вказував плакат обабіч дороги, нас несподівано застав дощ. Змушені терміново розбивати табір, сходимо з дороги й, трохи відійшовши, ставимо намети, час – 17-30. Місце не дуже вдале, розташоване далеко від річки й заросле високою травою. Струмок, що протікає вздовж дороги, служив нам джерелом води.

22.07 – День десятий

Мшанське болото – ур. Кругле – ур. Грехотливий – бар. Гича – р. Гича
Пройшли – 14 (* 1,25 = 17,5) км, час – 8 год

Зранку на нас знову чекала добра погода. Вихід – о 9-20. Проходимо поз поворот на Мшанське болото. Маркери чорні й жовті. Переходимо міст через р. Мшана – 11-00. Залишаються тільки жовті маркери.

Близько 12-00 пройшли лісові розсадники й вийшли на простору площадку з столиками та лавочками (ур. Кругле). Час від часу повз нас проїжджають лісовози. Далі можна йти дорогою низом, понад р. Молода, й верхом, де їздять лісовози. Спробувавши йти нижньою дорогою, де виявилося багато бродів та грязі, вирішили піднятися схилом на верхню.

Проходимо ур. Грехотливий, далі кілька будинків та місце завантаження лісовозів (Лискава). Перейшовши річку вбрід, о 14-00 обідаємо. Далі нас чекали ще декілька бродів й о 16-00 ми вийшли до зруйнованого моста. Переходимо річку в цьому місці й прямуємо далі. Йти стає важче, бо на дорозі з’являється велика кількість води. Знаходимо будинок, що на карті позначено як барак. За ним металевий вагончик на узліссі. Повертаємо праворуч, і йдемо вже просто по річці. Вода дуже брудна, бо по руслу їздять трактори. На березі лежить багато повалених сосен. Близько 19-00 проходимо поворот з якого трактори везуть дерева. Тепер річка стає чистою, і знайшовши придатну галявину розбиваємо табір.

23.07 – День одинадцятий

р. Гича – с. Свобода – оз. Синєвір
Пройшли – 16 (* 1,25 = 20) км, час – 6 год

О 9-00 виходимо на маршрут. Йдемо вздовж річки, поступово набираючи висоту. Дорога лісова, багато грязі. Близько 9-30 виходимо на хребет, яким проходе границя між Закарпатською та Івано-Франківською областями. О 10-30 виходимо на великий луг. Спустившись лісовою дорогою, потрапляємо у висілки с. Свобода. І вже о 12-25 виходимо на центральну вулицю Свободи.

У селі два магазини. Відвідавши один з них, прямуємо дорогою вздовж р. Слободянська ріка до Синевір-Полянського озера. Пройшовши будівлі с. Синевірська Поляна близько 16-00, знаходимо місце для ночівлі. Розбивши табір, організовуємо радіальний вихід до Синевірського озера. Всього: 151 км * 1,25 = 188,75 км

 

У Вас недостаточно прав для добавления комментариев.
Возможно, вам необходимо зарегистрироваться на сайте.